Чому питання цін на транспорт – це питання гідної праці
Нині київська влада пропонує підвищити ціни на проїзд у громадському транспорті до 30 гривень, а місячний проїзний коштуватиме 5000 гривень – більш ніж половину мінімальної зарплати.
Громадський транспорт люди здебільшого використовують для того, щоб дістатися на роботу, а після робочого дня повернутися додому й порахувати ті копійки, які вони заробили.
Таким чином, ціна на проїзд у транспорті безпосередньо стосується питання праці кожного, хто ним користується.
У 1999 році Міжнародна організація праці вперше заговорила про концепцію гідної праці.
Питання гідної праці виходить за межі власне робочого місця – це ширша категорія, яка також передбачає гарантування можливостей для особистісного розвитку та залученості до ухвалення управлінських рішень.
Наприклад, питання регулювання безробіття також входить до того самого “decent work” і вимагає від уповноважених суб’єктів здійснювати певні дії, щоб забезпечувати населення не просто працею, а працею гідною.
“Гідна праця” передбачає безліч критеріїв, але основна ідея полягає в тому, що людина не повинна витрачати все своє життя лише на те, щоб банально прогодувати себе, оплатити рахунки, податки й купити luxury-проїзний.
І щороку, коли 7 жовтня у світі відзначають День дій за гідну працю, у вимогах національних об’єднань профспілок дедалі частіше лунають заклики знизити тарифи на ті чи інші блага – транспорт, електроенергію, постачання газу, вивезення сміття тощо.
Адже логіка концепції гідної праці саме така: вимагати потрібно чогось не лише від роботодавця, а й від чиновників, які визначають, скільки ми платитимемо за те чи інше інфраструктурне благо. Бо навіть якщо ми зможемо тим чи іншим шляхом підвищити собі зарплату на 200%, а нам піднімуть комуналку на 400% чи підвищать ціни на проїзд на 250%, наша праця перестане бути гідною, адже левову частку доходів ми віддаватимемо за банальне виживання. І наша праця не відповідатиме критеріям того, що людина має якось розвиватися й мати щось більше, ніж просте відтворення робочої сили, чого було достатньо для функціонування економіки у XIX столітті.
Підсумуємо: для того, щоб зробити свою працю гідною, недостатньо впливати лише на зарплату, яку кожен із нас отримує, продаючи свою працю за гроші, надаючи їй категорії “роботи”.
Концептуально гідна праця – це та необхідна свобода, яка забезпечить нам нормальне життя за межами колеса Сансари “заробив – заплатив за рахунками – купив проїзний – пішов заробляти на новий проїзний”. І якщо зростання цін на транспорт не дозволяє нам розвиватися та залишає лише обмежений простір для життя, то це якраз і порушує наше право на гідну працю.
вас може зацікавити
Чому 1 травня досі має значення: нове відео Union TV про історію боротьби працівників
До 1 травня — Дня праці — Union TV випустив нове просвітницьке відео, присвячене історії та значенню цього дня і тривалій боротьбі за трудові права. У відео юрист та директор ГО «Трудові ініціативи» Георгій Сандул розповідає про походження 1 травня, розвінчує поширені міфи навколо цього дня та пояснює, як події, пов’язані з протестами працівників у […]
Якою для кожного з нас є найорганічніша спільнота?
Більшість скаже, що це сім’я, втім багато хто скаже, що це робота. І справді – за нинішніх розкладів, коли люди, на жаль, ледь жевріють на своїх роботах, – це реальність. І не тільки в нашій країні, а й по всьому світу. Втім, що є єдиною органічною спільнотою на робочому місці? Це тусовка людей, пов’язаних спільними […]
