Українські та шведські профспілковці обмінюються досвідом

У межах ініціативи Trade Union Lifeline (TUL) «Трудові ініціативи» продовжують організовувати семінари за участю профспілковців з інших країн. 29 червня 2026 року черговий захід цієї серії об’єднав понад 35 молодих українських активістів і міжнародних профспілкових лідерів для обміну досвідом та обговорення шляхів зміцнення внутрішньої профспілкової демократії. Цього разу «Трудові ініціативи» й TUL вітали Лілу Льюїс та Юсру Ель-Мурабіт — студентських омбудсменок шведської профспілки Fackförbundet ST.

Лілу та Юсра провели змістовну презентацію про власний досвід залучення молоді до профспілкового руху й захисту її прав, доповнивши її відповідними практичними прикладами. Спікерки поділилися профспілковим досвідом, розповіли про участь молоді у шведському профспілковому русі та представили практичні механізми, які профспілка використовує для сприяння цьому процесу.

Учасники високо оцінили відкритість спікерок у розмові про наявні проблеми, їхню роботу над розв’язанням цих проблем і щирий інтерес до українського досвіду. З українського боку молодіжні активісти Львівського та Чернівецького національних університетів представили свою роботу із залучення студентів і молоді до профспілкового руху.

Захід продемонстрував спільні сильні сторони та завершився взаємним зобов’язанням продовжувати обмін досвідом і співпрацю між українськими та шведськими профспілковцями.

Наступний семінар TUL відбувся невдовзі після цього — 2 липня 2026 року. Його гостем став міжнародний секретар шведської профспілки Elektrikerna Йонас Ерікссон. У сесії, присвяченій подальшим зусиллям із посилення спроможності українських профспілковців, взяли участь 25 профспілкових активістів.

Після вітальних слів Леоніда Стойкова та Катерини Волошко Йонас вразив учасників розповіддю про свій профспілковий шлях – від електрика й рядового активіста до молодіжного лідера та міжнародного секретаря. Він поділився досвідом місцевої профспілкової роботи й міжнародної профспілкової співпраці, а також діяльності в інших країнах, зокрема роботи з працівниками-мігрантами. Учасники особливо зацікавилися його спостереженнями щодо проблем працівників-мігрантів у будівельній галузі – передусім у контексті довгоочікуваної відбудови України та активнішого обговорення можливої участі іноземних працівників у цьому процесі.

Для учасників було особливо важливо побачити, що порушені у публічному просторі питання щодо залучення мігрантів в Україні не є унікальними. Спроби маніпулювати громадською думкою стосовно цих питань не обмежуються жодною окремою країною. Досвід Йонаса в органайзингу працівників-мігрантів і відповідному посиленні спроможності його профспілки забезпечувати добробут своїх членів дав змогу поглянути на аналогічні питання, які обговорюють в Україні, з практичної перспективи.