Що варто знати про наслідки співпраці з МВФ для сфери праці

Сьогодні, 21 жовтня, під час засідання Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН, Незалежний експерт ООН з питань зовнішнього боргу Хуан Пабло Богославський представлятиме доповідь “Наслідки зовнішньої заборгованості та інших міжнародних фінансових зобов’язань держав для належного дотримання прав людини, зокрема економічних, соціальних та культурних прав”.
Із повним текстом доповіді можна ознайомитися за посиланням, а також дивитися пряму трансляцію, але основні тези, які саме зараз актуальні в контексті переговорів українського уряду щодо нового траншу МВФ, до вашої уваги тут.
Як заявляє Незалежний експерт, угода з МВФ швидше є за своєю природою договором приєднання, а не двосторонньою угодою, як результатом узгодження позицій сторонами в процесі тривалих переговорів. Чим більше державі потрібен кредит, тим слабшою є її переговорні позиції та вужче поле для переговорів. Нерівноправність відносин між державою-боржником та МВФ посилюється ще тим фактом, що за відсутності глобального механізму реагування на кризи заборгованості, МВФ, по факту, є кредитором “останньої надії”.
Що стосується умов надання фінансування, то за останні роки виросла не тільки їх кількість, а й перелік сфер, яких вони стосуються. Відповідно до детального аналізу угод, укладених з МВФ з 1980 по 2014 рік, 87% складають умови щодо основних напрямів економічної політики, а понад 12% – щодо приватизації державних підприємств, реформи трудових відносин (в державному і приватному секторах), інституційних реформ та політики скорочення бідності (найчастіше йде мова про приватизацію, а питання трудових відносин відсувається на другий план).
Всупереч широко розповсюдженому переконанню, що результатом реформ у сфері праці, проведених в руслі політики жорсткої економії, стає відмова від державного регулювання ринку праці, такі заходи далеко не завжди сприяють економічному зростанню і розширенню зайнятості, не кажучи вже про негативний вплив таких умов на дотримання права людини.
Як нещодавно зазначив Незалежний експерт у своєму відкритому листі Президенту Світового банку, висловлюючи свою позицію щодо проекту Доповіді про світовий розвиток 2019, – багато сучасних проблем, наприклад тіньова зайнятість, відмова від соціальних гарантій, а також гендерна нерівність і нерівність в доходах, загострилися в результаті жорсткої економії і проведених раніше реформ в сфері праці, в тому числі заморожування або зниження мінімального розміру заробітної плати, відмови від регулювання ринку праці, приватизації систем соціального забезпечення та впровадження систем адресного соціального захисту.
вас може зацікавити

Чому бідні..?
Чи дійсно сьогодні українці в середньому мають вищий рівень достатку, враховуючи темпи проведення економічних реформ? Це питання було неодноразово піднято в засобах масової інформації та соціальних мережах в Україні. Деякі джерела стверджують, що в умовах нестабільної економічної ситуації, українці переживають навіть більше підвищення соціальних стандартів, ніж можна було очікувати. Проте реальний вплив заходів жорсткої економії […]