Солідарність проти реальності: 5 креативних способів висловити протест

cat image

Свобода мирних зібрань захищена статтею 39 Конституції України, статтею 11 Європейської Конвенції про захист прав людини, а заборонити мирне зібрання може лише суд у випадку реальної загрози здоров’ю населення або правам і свободам інших людей.

Формати мирних зібрань можуть бути різними – збори, мітинги, походи, демонстрації, марші. Перелік форм мирних зібрань не є вичерпним, а учасниками мирного протесту може бути одна людина або мільйони людей.

Висловити індивідуальну чи колективну позицію щодо певного питання можна не лише у вигляді зібрання або мітингу. Пропонуємо сім історій про успішні акції протесту, які набули видимості та посприяли вирішенню важливих питань на місцевому та національному рівні.

Квіти у вибоїнах

Місцеві активісти у Чернівцях, Сумах, Чернігові та інших містах висадили квіти у вибоїнах на проїжджій частині, аби привернути увагу влади та громадськості до поганого та подекуди небезпечного стану доріг. Українці перейняли естафету від Пейдж Брайтгарт, мисткині із Мічигану, яка розпочала флешмоб у 2015-му у своєму рідному місті. Така протестно-мистецька ініціатива також набула популярності в Бельгії, Великобританії та Канаді.

Протест космічного масштабу

У 1973-му році троє астронавтів організували страйк у космосі з вимогою полегшити робочий режим космічної станції Skylab. Командування NASA вимагало від астронавтів безперервно працювати по 16 годин на день протягом 84-х днів. Виконати нормативи такого режиму було фізично неможливо, зокрема через те, що всі троє астронавтів переживали труднощі з акліматизацією в космосі.

Після тридцяти трьох днів праці в шаленому темпі при запамороченні та повному фізичному виснаженні астронавти Джеррі Карр, Ед Гібсон та Вільям Погг вирішили перервати зв’язок із командним штабом NASA та використати один повний день для відновлення свого фізичного та психологічного здоров’я. Після страйку, у командуванні NASA миттєво змінили ставлення до астронавтів, і дозволили їм дотримуватися будь-якого графіку, щоб завдання місії були виконані. Як і передбачалося, скорочення робочого дня не позначилося на продуктивності місії – навпаки, астронавти змогли ефективно виконати практично всі пункти плану.

«Сама винна»: чоловіки одягають короткі спідниці в знак протесту проти культури насильства

У світі досі панує стереотип, що жінки «напрошуються» на сексуальне насильство своєю зовнішністю, стилем одягу тощо. «Культура насильства», або ж «культура згвалтування» виправдовує або унормовує насильство щодо жінок, посилаючись на їх спосіб життя, моральність, аморальність, особистий вибір. Насправді ж єдина особа, винна у насильстві – той або та, хто насильство вчиняє, і немає жодної стратегії стилю чи макіяжу, які б гарантувати жінці безпеку.

Щоб підкреслити абсурдність тверджень, що «сама винна», чоловіки в Індії вдягнули короткі спідниці та організували протест на знак підтримки жінок, які потерпають від насильства. «Насильство – не провина жінки»: таким було головне гасло їх акції, яка набула розголосу далеко поза межами Індії.

Сан Прекаріо ​​​​​​​

Прекарність – нестабільний спосіб життя і роботи без довгострокових гарантій і надійного заробітку. На жаль, дедалі більше працівників змушені переходити на здебільшого прекарну зайнятість, яка процвітає тепер завдяки новій економіці та компаніям на кшталт Uber, Glovo, тощо.

«Сан Прекаріо» – рух італійських прекарних працівників, які відокремились від традиційного профспілкового руху через юридичну неможливість об’єднатися під егідою профспілкових конфедерацій. Активісти руху створили образ «Святого Прекарія», покровителя всіх прекарних працівників. Напівсерйозний образ «святого» демонструє безглуздість віри в корпорації та прив’язаності до брендів, пропонуючи альтернативу «релігії грошей».

Сан Прекаріо організовують протестні акції, які піднімають в першу чергу проблеми тих працівників, інтереси яких забуті громадськістю. Також вони пропонують безоплатну допомогу працівникам, які не мають доступу до ресурсів, які надають традиційні профспілки.

Рух за чисте повітря

Тисячі протестувальників надягнули на голови пластикові пакетики перед будівлею Ради Європи в Брюселі під час проведення міжнародного саміту щодо глобального потепління. «Ми задихаємося від пластику разом із планетою» – скандували активісти. Вочевидь, їх зусилля дали результат, адже тепер у Бельгії заборонене використання поліетиленових пакетів у торгових точках.