Білоруський День волі пройшов в під знаком масових арештів

news image

25 березня у Білорусі відбулася чергова акція «Марш нетунеядців», спрямована проти Декрету №3 «Про запобігання соціального утриманства», яка залучила кілька тис. людей у Мінську, незважаючи на те, що не була дозволена міською владою. Вона ознаменувалася масовими арештами. Всього затриманих під час ходи нараховується більше 700 осіб. Серед затриманих цього разу опинилися й численні журналісти. Марш не було завершено за попереднім сценарієм – до кінцевої точки протестувальники дійти не змогли.

До акції, що припала на білоруський День Волі, що традиційно святкують у Білорусі 25 березня, білоруська влада провела ряд заходів з метою максимально запобігти її проведенню: були мобілізовані значні силові ресурси, лунали попередження про провокації та проводилися масові арешти, зокрема, профспілкових активістів. За повідомленням лідера Білоруського конгресу демократичних профспілок (БКДП) Олександра Ярошука, «протягом останніх днів затримано більше 300 осіб, в тому числі біля 30-ти членів профспілок, що входять у БКДП. Заарештовані та засуджені до відбування покарання Андрій Стрижак, Григорій Крик, Микола Черноус із Білоруської профспілки радіоелектронної промисловості (РЕП), Віктор Марчик із Білоруської незалежної профспілки (БНП). Вчора [24 березня – trudovi.org] ввечері проведено обшук в офісі Вільної профспілки Білоруської (СПБ) ОАО «Полоцк-Скловолокно», в результаті обшуку керівник організації Віктор Стуков був затриманий та провів ніч у Полоцькому РУВС». Також за інформацією активістів, було затримано голову Вільної профспілки Білоруської Михайла Ковалькова.

Дії білоруської влади викликають інтенсивну реакцію збоку представників міжнародної спільноти: звернення на підтримку білоруських найманих працівників і засудження поневолюючих законодавчих ініціатив та репресій опублікували Міжнародна конфедерація праці (ITUC), Глобальна спілка IndustriAll, Конфедерація Праці Росії (КТР).

В Україні на підтримку протестувальників висловилася Конфедерація вільних профспілок України, 26 і 27 березня відбулися заходи на підтримку білоруських трудящих, у яких взяли участь профспілкові та громадські активісти.

«Декрет про тунеядство» (як і Декрети №5 та №29, що разом із Декретом №3 утворюють глухий кут, в якому опинилися білоруські наймані працівники) – це чергова спроба білоруського уряду отримати додатковий дохід у державний бюджет, що внаслідок світової кризи 2008 року відчуває брак коштів, за рахунок, зокрема, падіння експорту машинобудування та обсягів фінансування з боку геополітичних сусідів (у зв’язку зі зниженням цін на нафту та санкцій проти Росії). Економіка Білорусі, що, з одного боку, пручається ліберальним тенденціям, та з іншого – демонструє неефективність завдяки кризі, а також корупції та відсутності інвестиційних можливостей, намагається вижити, зокрема, за рахунок законодавчих процесів, що порушують права працівників та права людини згідно міжнародних правових норм.