Україна доповідатиме в ООН про ситуацію у сфері праці

Яким чином подолати бідність в Україні та забезпечити дотримання соціально-економічних та культурних прав? Навколо цього питання згуртувалися ключові організації українського громадянського суспільства при підготовці коаліційного подання до Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав (UN Committee on Economic, Social and Cultural Rights). На основі подання буде сформовано список питань для уряду доповідача. Востаннє Україна звітувала перед Комітетом у 2014 році, коли процес ще не охоплював проблеми з дотриманням прав людини, що виникли в результаті збройного конфлікту та економічної кризи. ГО «Трудові ініціативи» долучились до нового подання із даними та пропозиціями щодо питань, дотичних до сфери праці.

Як зазначили у звіті експерти ГО «Трудові ініціативи», бідність серед працюючого населення України сягає загрозливих масштабів. Третину жителів України можна назвати бідними згідно з міжнародними стандартами. Доходи ледь забезпечують потреби в їжі 51% населення, бідними себе вважають 76% українців, доходи нижче офіційно встановленого прожиткового мінімуму мають 6% населення.

Під час презентації останньої доповіді про людський розвиток[1] було зазначено, що 60% населення України живе за межею бідності. Нинішнє зростання прожиткового мінімуму не стабілізує економіку, і потреба у поліпшенні соціальних гарантій є значущою, як ніколи. Економічна нерівність та скорочення доходів бідних прошарків населення стримують внутрішній попит, сталий розвиток та зростання.

Актуальним в Україні є і питання нерівності в оплаті праці. Так, співвідношення в оплаті праці між працівником основної професії та керівником підприємства подекуди досягає 1:200, різниця між розмірами заробітної плати працівників бюджетної та небюджетної сфер складає 30%. Розрив в оплаті праці також значно обмежує економічні можливості жінок та їх доступ до праці і послуг. Наразі, гендерний розрив в оплаті праці становить в середньому близько 25%, а у парламенті жінок лише 12%.

В грудні 2017 Міністерство охорони здоров’я скасувало наказ, яким визначався перелік з понад 450 заборонених для жінок професій. Наприклад, жінка не могла бути водієм автобуса, машиністом поїзда або його помічником. Для порівняння, жінка може бути водієм тролейбуса або трамвая, а автобуса\поїзда – ні.

Втім, ситуація з забороною жінкам займати певні посади зберігається у гірнично-видобувному секторі, адже конвенція МОП №45 забороняє жінкам займати посади, що пов’язані з підземними роботами.

Україна ратифікувала ключові конвенції МОП 81 та 129, проте механізми їх виконання недосконалі. У конвенціях ідеться про те, що інспекція з питань праці є уповноваженою проводити перевірки суб’єктів господарювання без попередження. Інспектори повинні перевіряти, чи виконується трудове законодавство, чи працівникам оформлені трудові книжки, чи платять роботодавці за них податки та єдиний соціальний внесок. На жаль, Держпраці фізично не в змозі перевірити значну кількість підприємств, що ускладнює контроль над дотриманням трудового законодавства.

Порушуються також права громадян на створення профспілок для реалізації і захисту їх економічних і соціальних інтересів. Особливо жорсткі перепони з боку адміністрацій підприємств і організацій всіх форм власності створюються при заснуванні незалежних профспілок, а діяльність їх виборних органів зустрічає опір з боку адміністрацій в формі невизнання їх рішень, порушень гарантій діяльності профспілок. Більша частина осіб на виборних посадах в таких профспілках дискримінується шляхом незаконного звільнення їх з роботи, невиплат зарплати, або незаконних стягнень.

Повністю подання можна знайти за цим посиланням

[1] https://www.unian.ua/society/1850746-blizko-60-ukrajintsiv-jivut-za-mejeyu-bidnosti-oon.html