Відкрилася фотовиставка “За гідну та безпечну працю”

До Всесвітнього дня охорони праці  (28 квітня) та  Дня міжнародної солідарності трудівників (1 травня) Конфедерація вільних профспілок України за підтримки ГО “Трудові ініціативи” організувала фотовиставку «За гідну та безпечну працю». 

На  виставці представлені світлини, відібрані з архівів КВПУ та ГО «Трудові ініціативи», на них – сучасне життя українських трудівників та їхня боротьба за свої права. Також у виставці представлені світлини української художниці Євгенії Бєлорусець з проекту «Перемоги переможених», який присвячений пост-індустріальній Україні, роботі гірників на шахтах, що межують із територією, де тривають військові дії, сучасному образу людини праці в період військового конфлікту на Донбасі.

Під час відкриття фотовиставки відбулася дискусія, на якій піднімалися питання: у якому становищі перебувають люди найманої праці в Україні й чому вони змушені виходити на протести, голодувати та страйкувати, а також яку роль відіграють профспілки у захисті прав громадян.  Відповіді на ці запитання шукали профспілківці, представники міжнародних організацій, юристи, експерти та громадські активісти.

Даючи оцінку умовам праці у нашій країні, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець навів невтішну статистику смертельного травматизму.

«За березень 2017-го року на підприємствах в Україні загинуло 35 осіб, серед яких – 5 жінок, – зазначив він. –  Найбільш небезпечними секторами виробництва є: вугільний, де загинуло 11 осіб, будівельний, де загинуло 6 людей, та металургійний, де загинуло 4 трудівники. Для нас великою трагедією стала нещодавня аварія на шахті «Степова», під час якої ми втратили 8 наших братів-шахтарів».

Голова КВПУ також відзначив, що сьогодні українці змушені боротися за гідну працю, бо влада не виконує своїх функцій і не гарантує соціально-економічнх прав громадянам. Крім того, нині відбуваються намагання погіршити трудові права працівників та профспілок через ухвалення нового проекту Трудового кодексу.

У свою чергу юристка ГО «Трудові ініціативи» Олена Михальченко звернула увагу на те, що  Законом України від 03.11.2016 р. № 1728-VIII  з 1 січня до 31 грудня 2017 р. встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Це на думку експертки, це негативно впливає на ситуацію з охороною праці в Україні. Також Олена Михальченко розповіла про загрози проекту Трудового кодексу, положення якого звужують права найманих працівників та профспілок. 

Заступник голови КВПУ Петро Тулей відзначив, що акції з нагоди Всесвітнього дня охорони праці  та  Дня міжнародної солідарності трудівників відбуваються по всьому світу.

«Ми, як і наші колеги з інших країн, виходимо за гідну працю, – зазначив він. – Це термін включає в себе забезпечення зайнятості в умовах свободи, рівності, безпеки та людської гідності.  Нагадаю, профспілковий рух почався з боротьби за скорочення робочого часу та покращення умов праці. І, як показує історія, реалізація цих вимог дала позитивний результат. Сьогодні, вимагаючи збереження робочих місць та виконання заходів із безпеки праці, ми також говоримо  про розвиток  підприємств і галузей. Якщо простий громадянин отримує гідну зарплату, то він споживає українську продукцію та користується послугами українських компанія, підтримуючи таким чином нашу економіку».

Тему праці жінок та дотримання їхніх трудових прав підняла віце-президент  регіональної ради (ВЕРС) Міжнародної конфедерації вільних профспілок, заступник голови Конфедерації вільних профспілок України Наталія Левицька. Вона акцентувала увагу зокрема на тому, що ситуація на українському ринку праці продовжує залишатися досить складною.

«На жаль, досі існує практика, коли роботодавці при прийомі на роботу часто віддають перевагу працівникам чоловічої статі, – зазначила вона. –  Хоча в Україні й діє закон про боротьбу з дискримінацією, який забороняє брати до уваги стать кандидатів при прийомі на роботу і згадувати це в оголошенні про вакантні місця, проте українські жінки повсякчас стикаються із дискримінацією у сфері зайнятості. Крім того середня заробітна плата у чоловіків і жінок не однакова. Упродовж тривалого часу  зберігається ситуація, коли  жінки в середньому отримують на 26% менше від чоловіків. Найбільш істотним проявом цієї нерівності є ті сектори економіки, в яких високий рівень зайнятості жінок. Наприклад, в освіті, охороні здоров’я, торгівлі. Крім того серед державних службовців, керівників першої (вищої) категорії, тільки 10%  – жінки».