Особи з інвалідністю внаслідок війни: особливості роботи після повернення з військової служби
Практична ситуація. Працівник підприємства, військовий, який був увільнений від роботи на період проходження військової служби, отримав інвалідність внаслідок поранення та був звільнений з військової служби. Після звільнення з військової служби повернувся до роботи, але за станом здоров’я не може виконувати свої попередні обов’язки.
Які гарантії має працівник? Які дії роботодавця?
Необхідно розуміти, що якщо працівнику встановлено інвалідність за рішенням експертних команд з оцінювання повсякденнного функціонування особи (прим.: раніше – МСЕК), то це не дає право роботодавцю його звільняти, це суперечить вимогам законодавства (“Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”). Встановлення інвалідності – не підстава для звільнення працівника.
Так, як інвалідність установлено працівникові, з яким уже укладено трудовий договір, то такий працівник, який отримав інвалідність, зобов’язаний надати всі необхідні документи роботодавцеві.
Висновки експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи про умови і характер праці осіб з інвалідністю є обов’язковими для роботодавців. Таким чином, роботодавець, який використовує працю осіб з інвалідністю, зобов’язаний створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та індивідуальних програм реабілітації (ст. 12 Закону України “Про охорону праці”).
Відповідно до статті 170 Кодексу законів про працю, якщо працівник потребує за станом здоров’я надання легшої роботи, то роботодавець повинен перевести такого працівника за його згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
Державна служба з питань праці у своєму роз’ясненні також зазначає “..якщо можна установити умови «легшої роботи» у рамках посади, яку обіймає працівник, то йому пропонують залишитися на ній. Якщо ж ні – роботодавець підшукує підходящі вакантні посади та пропонує їх працівнику-особі з інвалідністю…”.
Але, якщо в рамках посади працівника, роботодавець не може створити умови для працівника, які відповідали б висновкам експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, то відбувається переведення на легшу роботу. Законодавство не визначає способу й порядку, як саме працівник надає згоду на таке переведення. Але пропонуємо наступний варіант:
- роботодавець письмово пропонує працівнику переведення на легшу роботу;
- працівник надає письмову згоду на таке переведення, або ж відмову;
- роботодавець видає наказ про переведення на іншу роботу та ознайомлює з ним працівника.
Важливо! У разі відмови працівника від переведення на іншу роботу згідно з рекомендаціями медичного висновку, роботодавець може звільнити такого працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Але перед звільненням за цією підставою роботодавець має дотримати процедуру та виконати усі етапи, описані вище.
Також для працівників з інвалідністю законодавство передбачає можливість встановлення на їх прохання неповного робочого дня або неповного робочого тижня та створення пільгових умов праці.
вас може зацікавити
Практичні ситуації щодо збереження робочого місця мобілізованих працівників
За працівниками, що проходять військову службу, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, де вони працювали на час призову
Види відпусток, які може отримати працівник після звільнення з військової служби та повернення до роботи
Після повернення до роботи після військової служби до роботи у працівника можуть виникати питання щодо того, чи може він піти у щорічну основну відпустку відразу, чи зараховувався стаж під час несення служби, чи є право на додаткові відпустки. Отже, розглянемо їх.
