Праця і пенсія: огляд пенсійної реформи

11 жовтня набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”. Під красномовною назвою Закону про нібито підвищення пенсій, криється цілий пласт підводних каменів: підвищення страхового стажу, скасування окремих видів пенсій, зміна окремих параметрів солідарної пенсійної системи як-то зменшення коефіцієнту оцінки страхового стажу та багато іншого.

Стає очевидно, що основна мета цієї реформи – запровадження системи, що суттєво зменшить навантаження на Пенсійний фонд та скоротить видатки. Не дивно, що проект пенсійної реформи розроблявся за зачиненими дверима та його не було винесено на відкрите обговорення. Нововведення призведуть не тільки до значного скорочення кількості пенсіонерів, які через нові умови не зможуть вийти на пенсію, але й до зубожіння майбутніх пенсіонерів, які через нову систему нарахування пенсій будуть отримувати менше, ніж отримували б без цієї реформи. Щодо змін:

1. Підвищення страхового стажу. 

Замість підвищення пенсійного віку Кабінет Міністрів вирішив піти іншим шляхом і запропонував збільшити страховий стаж. Зокрема, з 1 січня 2018 року пенсія за віком призначатиметься:

• за наявності стажу на 01.01.2018 року 25 років – у 60 років. Поступово діапазон необхідного стажу щороку збільшуватиметься на 12 місяців до досягнення 35 років у 2028 році; Тобто, з 2028 року пенсії у 60 років призначатимуться особам, які матимуть не менше 35 років стажу.
• за наявності стажу на 01.01.2018 року від 15 до 25 років – у 63 роки. Щороку цей діапазон збільшуватиметься на 12 місяців до досягнення діапазону від 25 до 35 років у 2028 році;
• за наявності стажу на 01.01.2019 року – 15 років, пенсія призначатиметься у 65 років. Діапазон необхідного стажу щорічно збільшуватиметься на 12 місяців. Тобто, з 2028 року пенсії у 65 років призначатимуться особам, які матимуть 15-25 років стажу.
• Особам, які не будуть мати 15 років стажу, державну соцдопомогу будуть призначати при досягненні ними 65 років.

Тому тим, кому зараз до пенсії ще 10 років, доведеться мати мінімум 35 років стажу, щоб вийти на пенсію у 60 років, щоб вийти у 63 роки – від 25 до 35 років стажу або у 65 років – від 15 до 25 років стажу. 

Ті, хто найближчим часом планує вийти на пенсію у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, зазначеного вище страхового стажу, мають право на пенсію за віком після досягнення 63 років за наявності від 15 до 25 років стажу. До 01.01.2018 року можливо вийти на пенсію при наявності 15 років страхового стажу.

Загалом, таке суттєве підвищення страхового стажу фактично призведе до завуальованого підвищення пенсійного віку, оскільки доведеться працювати поки не набереться необхідний стаж. Через відсутність робочих місць, небажання роботодавців оформлювати працівників офіційно та інші фактори навіть 15 років страхового стажу буде набрати досить проблематично, не кажучи вже про невеликі міста, де не те щоб офіційної роботи, а взагалі нема робочих місць. Також непоодинокі випадки, коли працівник думає, що роботодавець як його податковий агент згідно законодавства сумлінно сплачує страхові внески, а насправді не робить відрахувань. Тому для того, щоб перевірити чи сплачуються роботодавцем страхові внески – зверніться до відділення Пенсійного фонду.

Щодо спроможності сплати страхових внесків слушно зазначає Головне науково–експертне управління Верховної Ради України, що проводило експертизу «пенсійної реформи»: «Неможливість сплати страхових внесків громадянами через відсутність працевлаштування або їх фінансової неспроможності в більшості випадків є наслідком неефективної державної економічної політики, а не є їх виною. Відтак, покладання відповідальності за це на громадян не матиме належного обґрунтування».

Можна зробити висновок, що підвищення стажу комплексно не вирішує наявних проблем функціонування пенсійної системи. Необхідні заходи, що створять можливості для сплати страхових внесків: збільшення робочих місць; дієві механізми притягнення до відповідальності за неофіційне працевлаштування та несплату ЄСВ.

2. Зарахування страхового стажу.

Варто пам’ятати, що не вся робота зараховується як страховий стаж, оскільки з 1 січня 2004 року стаж рахується лише за той період, за який сплачуються страхові внески. Щодо періоду роботи до 2004 року, то ці періоди зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, визначених раніше діючим законодавством – Законом України «Про пенсійне забезпечення». Наприклад, згідно зі статтею 56 цього Закону, зокрема, до стажу зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. А серед нововведень з 1 січня 2018 року до страхового стажу ввійде:

• підприємницька діяльність за спрощеною системою оподаткування за період з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року (потрібно підтвердження у вигляді довідки про реєстрацію);
• підприємницька діяльність за спрощеною системою оподаткування з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків, не залежно від їх розміру;
• військова служба до 31 грудня 2017 року включно;
• відпустка у зв’язку з вагітністю в період з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку з 1 січня 2004 року до моменту введення сплати страхових внесків за жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

3. Спеціальні пенсії. 

Скасовані спеціальні пенсійні режими для державних службовців, науковців, посадовців органів місцевого самоврядування, прокурорів, депутатів і пенсії за вислугою років для працівників освіти, медиків, соціальних працівників та інших.

Для певних категорій громадян зберігається право виходу на дострокову пенсію. Зокрема, працівники, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та за списком № 2, військовослужбовці (повний список та умови визначено статтями 114 та 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

4. Зміни у формулі розрахунку. 

Ще одна новація реформи – зменшення коефіцієнта оцінки страхового стажу з 1,35% до 1%, що, за деякими підрахунками, призведе до зниження реальних пенсій більш ніж на третину.

Відтепер всі пенсії перерахують за новою формулою: враховуватиметься показник середньої за три роки зарплати і нового коефіцієнта, замість 1,35% до 1%. На перехідний період 2017-2019 років застосовуватимуться такі правила призначення пенсії за віком: у 2017 році з застосуванням рівня середньої зарплати за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,4 гривні та величини оцінки одного року стажу – 1,35%; у 2018 році – з застосуванням рівня середньої зарплати за 2016-2018 роки та вартості одного року стажу – 1%. То ж цей крок призведе до зменшення розміру новопризначених пенсій.

5. Трохи про позитиви.

• З 1 жовтня відновлено виплату пенсій працюючим пенсіонерам у повному розмірі.
• У жовтні 2017р. частині пенсіонерів було здійснено перерахунок пенсій.
• З 2019 року планується введення обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи (зараз діє солідарна система, в якій внески працездатних громадян, перераховані до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам).

Проте, дані кроки не можна розглядати як повноцінну реформу пенсійної системи, оскільки вона стосується виключно першого рівня – солідарної системи і аж ніяк не вирішує питання належного рівня забезпечення громадян, а лише скорочує видатки Пенсійного фонду, зокрема, шляхом відстрочення отримання пенсій. З 2019 року обіцяють запустити другий рівень – накопичувальну систему, коли кожен громадянин щомісяця відраховує кошти на свій індивідуальний пенсійний рахунок. У спеціальних фондах ці кошти будуть інвестуватися і будуть виплачуватися після виходу на пенсію, і на відміну від солідарної системи, пенсії можуть успадковуватися.

Але запуск другого рівня у 2019 році є малоймовірним, бо поява накопичувального рівня неможлива доти, доки бюджет Пенсійного фонду не стане бездефіцитним, а зараз дефіцит ПФУ сягає близько 150 млрд. грн. Не допомогло навіть зниження ставки єдиного соціального внеску – основного джерела наповнення пенсійного фонду, у 2 рази у 2016 році з метою виведення заробітних плат з тіні та збільшення надходжень до ПФУ. Але, на жаль, дива не сталося, і стимулювати роботодавців більше працевлаштовувати офіційно не вдалося, цей крок тільки зменшив витрати бізнесу. Тому можна констатувати, що вирішення проблем пенсійної системи покладається виключно на нинішніх та майбутніх пенсіонерів. Підвищення стажу для призначення пенсій є по суті завуальованим підвищенням пенсійного віку і відтепер саме стаж, а не вік (як раніше), є «відправною» точкою для призначення пенсій.