У травні 2020 у Верховній Раді було зареєстровано проект закону №3450 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів.
Цей законопроект передбачає зміни в Цивільний процесуальний кодекс, в Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України “Про запобігання корупції”.
Відповідно до законодавчої термінології, викладеної у ст.53 Закону України “Про запобігання корупції” викривач – це особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. Згідно з цим законом особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави.
Втім, перший ризик, з яким завжди стикаються викривачі – це загроза втратити роботу, а отже дискурс антикорупційної боротьби в даному аспекті зміщується перш за все в царину трудових прав та їх ефективного захисту.
Чи зможе законопроект № 3450 надати нові ефективні гарантії викривачам?
Створення порталу повідомлень викривачів
Законопроектом передбачається створення єдиного порталу повідомлень викривачів та надати повноваження з його адміністрування НАЗК.
Цілком погоджуючися з ідеєю створення подібного порталу, на якому викривач зможе ознайомитися з ходом своєї справи, виникають питання технічного характеру щодо захисту його анонімності, що виходять за рамки власне законотворення та потребують залучення широкого кола технічних спеціалістів.
Незалучення НАЗК, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог
Відповідно до чинних наразі ч. 2 ст. 53 ЦПК та ч. 3 ст. 49 КАСУ Національне агентство може бути залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу на позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» набрав чинності 1 січня 2020 року. Тобто лише півроку минуло, аби повним чином розпочати процес імплементації закону. З огляду на карантинні обмеження через пандемію COVID-19 можна сказати, що закон почне реалізовуватися на повну силу лише зараз.
Тому, тут варто погодитися з думкою Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, які зауважують, що за цей незначний проміжок часу навряд чи можна пересвідчитись у результативності/нерезультативності дій НАЗК та необхідності внесення відповідних законодавчих змін. Швидка заміна одних законодавчих новел іншими не сприяє можливості особі зорієнтуватися у правовому регулюванні, зокрема, й щодо гарантій його захисту у разі набуття статусу викривача.
Щодо отримання допомоги виключно від адвокатів безоплатної правової допомоги
Частиною 1 ст. 53 Закону визначено, що викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави. Для захисту прав та представництва своїх інтересів на сьогодні викривач має право: 1) користуватися всіма видами допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу»; 2) залучити адвоката самостійно та отримати відшкодування витрат на адвоката та на судовий збір у зв’язку з захистом прав особи як викривача; 3) на представництво його інтересів в суді Національним агентством.
Як влучно зазначає Головне науково-експертне управління, надання Національному агентству повноваження здійснювати представництво в суді є суттєвим кроком для забезпечення гарантування викривачам, їх близьким особам державного захисту. Натомість позбавлення зазначених осіб одного з уже гарантованих державою прав не сприятиме ефективному захисту прав викривачів.
До того ж, не зовсім доцільно обмежувати вибір адвоката лише безоплатною правовою допомогою, таким чином позбавляючи викривача отримати адвокатські послуги від тієї особи, якій він дійсно довіряє та хоче, щоб аби саме він/вона представляли його інтереси у суді.
Резюмуючи, варто сказати, що загалом ідеї, викладені у проекті є позитивними задля подальшого захисту прав викривачів, втім 3450 містить і низку контраверсійних положень, наведених вище. Окрім всього іншого, дискусійним також є запровадження порталу викривачів саме окремим законом, а не актами НАЗК, що також можна було б розглядати як опцію для подібної ініціативи.