Держава в державі: кіберпанк у Дія Сіті

analytic image

Джордж Орвелл у класичній повісті “Колгосп тварин” писав: “Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших”. Щось подібне ми маємо і з компаніями, що збираються оперувати у Дія Сіті та з правовим режимом, що для них встановлюється.

Минулого тижня ми вже писали про новий законопроект №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Проте він настільки цікавий та неоднозначний, що заслуговує на однієї, а кількох статей. 

Як ми зазначали раніше, проект вводить в законодавче поле поняття «гіг-працівник», «гіг-контракт», маючи на увазі саме осіб, які виконують т.зв. гіги, тобто окремі завдання, проекти. 

Робота гіг-працівників та їх відносини з резидентами Дія Сіті, у тому числі відповідальність та порядок вирішення спорів, регулюватиметься не Кодексом законів про працю, а новим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Крім того, на гіг-працівників не поширюватимуться: Закон «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», «Про вирішення колективних спорів (конфліктів)», «Про колективні договори і угоди», «Про охорону праці». 

До того ж, виявляється, що для резидентів Дія Сіті встановлюються ще й інші «преференції»: необхідність попереднього погодження кримінально-процесуальних дій щодо резидентів Дія Сіті та їх керівництва з прокурором не нижче рівня прокурора області (проект закону №4305), та необхідність попереднього погодження заходів державного нагляду (контролю) щодо резидентів Дія Сіті з керівником або заступником керівника відповідного центрального органу виконавчої влади. 

І такий правовий режим Дія Сіті встановлюється щонайменше на п’ятнадцять років. До речі, варто наголосити на одному із завдань введення такого правового режиму, яке далеке від принципу юридичної визначеності: «стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом … залучення талановитих працівників». 

Категорії осіб, залучених до розвитку цифрової економіки

Отже, відповідно до ч.7 ст.4 проекту закону для здійснення господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати:

1) працівників на підставі трудових договорів (контрактів), 

2) гіг-працівників на підставі гіг-контрактів відповідно до розділу V цього Закону, а також 

3) підрядників, в тому числі фізичних осіб – підприємців, на підставі інших цивільно-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.

Тобто проводиться розмежування між працівниками та гіг-працівниками. Незважаючи на те, що ця стаття і стаття 26 згадують про безстроковий характер трудового договору, насправді ж червоною лінією в проекті закону проходить саме укладення контракту з працівниками. 

Вимоги до резидентів Дія Сіті 

Юридична особа може набути статус резидента Дія Сіті, якщо вона одночасно відповідає всім 5-ти критеріям (ст.6 проекту). На нашу думку, особливо цікавими є наступні: 

• розмір середньої місячної винагороди (включаючи заробітну плату) працівника, гіг-працівника (в разі залучення) юридичної особи за відповідний звітний період становить не менше ніж еквівалент 1 400,00 доларів США за офіційним курсом гривні щодо долару США, встановленим Національним банком України станом на 1 січня поточного календарного року;

• середньооблікова сукупна чисельність осіб, залучених юридичною особою в якості працівників, гіг-працівників (в разі залучення) за відповідний звітний період, становить не менше ніж 9 осіб.

Види діяльності резидентів Дія Сіті 

Резидентом Дія Сіті може бути лише особа, яка здійснює виключно один або декілька з таких видів діяльності:

1) видання комп’ютерних ігор, іншого програмного забезпечення, в тому числі їх переклад та адаптація за власний рахунок;

2) розроблення, модифікація, тестування та технічна підтримка комп’ютерних ігор та іншого програмного забезпечення, в тому числі створення дизайну та наповнення для них, їх переклад та адаптація за замовленням;

3) надання програмних продуктів у режимі «он-лайн»;

4) послуги з навчання комп’ютерній грамотності, навчання розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення;

5) проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг у мережі Інтернет з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті;

6) дослідження та експериментальні розробки у сфері інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій;

7) послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів, за умови відповідності постачальника таких послуг кваліфікаційним вимогам до постачальників таких послуг, встановлених центральним органом виконавчої влади, який формує державну політику у сфері обігу віртуальних активів;

8) інші види діяльності, визначені Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Найбільш цікавим є останній пункт, адже фактично на відкуп Кабміну віддається потенційне залучення будь-якої компанії, що може й не мати профільної діяльності у технологічній сфері. Теоретично, будь-яка компанія може бути включена до цього списку та перетворити своїх регулярних працівників на “гіг-працівників”.

Оплата праці гіг-працівників 

Незрозумілим залишається алгоритм розрахунку заробітної плати, або винагороди, як це вживається в проекті закону (ч.3 ст.31). 

За відсутності домовленості сторін щодо розміру поденної та погодинної винагороди працівника, вважається що сторони погодили мінімальні розміри такої винагороди.  Розмір мінімальних винагород обчислюється наступним чином: 

1) для поденної винагороди – шляхом ділення щомісячної винагороди, визначеної в гіг-контракті, на 21;

2) для погодинної винагороди – шляхом ділення щомісячної винагороди, визначеної в гіг-контракті, на 168.

Ненормований робочий час стає нормою? (ч.2 ст.33)

У гіг-контракті сторони можуть погодити умову про ненормований робочий час гіг-працівника, за однієї з таких умов:

1) якщо робота гіг-працівника не піддається точному часовому обліку;

2) якщо гіг-працівник планує свій робочий час самостійно;

3) якщо виконання роботи за гіг-контрактом вимагає підвищеного рівня ініціативності та самостійності гіг-працівника, що передбачає періодичне виконання роботи надурочно без вказівок резидента Дія Сіті.

Звільнення під час лікарняного 

Згідно з ч.6 ст.34 проекту забороняється припиняти гіг-контракт у період тимчасової непрацездатності гіг-працівника, крім випадків тимчасової непрацездатності, яка триває більше одного місяця.

Уявімо, що гіг-працівник зламав ногу або ж хворіє на COVID-19. За таких умов і тривалості лікарняного більше місяця, він буде звільнений. 

Нерозголошення комерційної таємниці (ст.38) 

Договір, за яким працівник, гіг-працівник, підрядник чи інша особа зобов’язується не розголошувати комерційну таємницю та/або іншу конфіденційну інформацію резидента Дія Сіті або щодо резидента Дія Сіті (договір про нерозголошення) укладається у письмовій формі, може бути безвідплатним та передбачати компенсацію у випадку його порушення.

Положення законодавства про працю не поширюються на договір про нерозголошення, укладений з працівником або гіг-працівником.

Дискусійним є момент доведення факту розголошення – існує кримінальна та цивільно-правова відповідальність за розголошення комерційної таємниці, і логічним є доведення подібного факту за загальною процедурою і лише маючи преюдиційний факт (вирок, рішення суду) можна говорити про те, що працівник вдався до розголошеня захищеної інформації. Втім, можна спрогнозувати, що враховуючи інші положення про гіг-працівників буде достатньо лише припущення про розголошення щоб звинуватити особу в порушенні такого договору.

Резюме

Як вже було зазначено у даній та попередній статті, законопроект № 4303 містить значні ризики та небезпеки для найманих працівників. Втім, ще більш загрозливим є той факт, що в Україні може бути встановлено дивний та надзвичайно преференційний правовий режим для окремих компаній, що дозволить їм бути як недобросовісними роботодавцями, так і мати значні вигоди порівняно з іншими підприємствами. Той факт, що за рішенням Кабміну де-факто будь-яка компанія може стати резидентом Дія Сіті також містить значні корупційні ризики, адже виконавча влада наділяється виключним правом надавати компаніям-резидентам пільгові умови оперування аж до уникнення кримінальної відповідальності керівництвом компанії в разі скоєння злочинних дій.

Намагання створити “державу в державі” шляхом ухвалення проекту № 4303 містить як загрози трудовим правам, так і розбалансуванню економічних відносин вцілому.

author

Георгій Сандул

author

Інна Кудінська