Трудові права як запорука боротьби з корупцією

Зв`язок між ефективністю викриття корупції в суспільстві та наявністю дієвих гарантій захисту трудових прав найманих працівників є прямо пропорційним.

Проілюструвати це можна на практиці, адже левову частку викриття корупції здійснюють саме наймані працівники, яким стало відомо про певні корупційні дії керівництва – чи то в державних установах, чи у підприємствах та організаціях. Викривачі просувають культуру відкритості, прозорості та підзвітності на робочому місці, таким чином сприяючи конкурентоздатності компаній та попереджуючи значні потенційні збитки. Варто пам’ятати, що викривачі зазвичай діють в інтересах суспільства завдяки своїй публічній позиції щодо порушень закону, незаконного збагачення або перевищення повноважень роботодавців, чиновників або будь-яких осіб, наділених владою. І саме рядові працівники мають доступ до інформації про корупцію в організації чи на підприємстві приватного або ж державного сектору. 

Відповідно до законодавчої термінології, викладеної у ст.53 Закону України “Про запобігання корупції” викривач – це особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. Згідно з цим законом особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави.

Втім, перший ризик, з яким завжди стикаються викривачі – це загроза втратити роботу, а отже дискурс антикорупційної боротьби в даному аспекті зміщується перш за все в царину трудових прав та їх ефективного захисту.

На даний момент чинне трудове законодавство є доволі прогресивним в розрізі захисту прав найманих працівників, втім для більш ефективного використання можливостей викриття корупції воно потребує змін, спрямованих на формування ще більшої охоронної ролі трудового права. Іншою проблемою на шляху забезпечення гідного захисту трудових прав викривачів є формування дієвої інституційної спроможності до охорони та захисту даних прав – реформування судів та посилення державного контролю у сфері праці.

Що ж необхідно зробити в законодавчому полі, аби покращити ситуацію з наданням особам, що намагаються боротися з корупцією на своїх робочих місцях більшого правового захисту?

Зазвичай особа, що викрила корупцію стикається з цькуванням з боку керівництва організації, у який працює. У Верховній Раді було зареєстровано законопроект 10118-1, що покликаний протидіяти мобінгу (цькуванню) на робочому місці. Законопроект вводить у правове поле поняття “мобінг” – “психологічний та/або економічний тиск, цькування, створення нестерпних умов з метою доведення працівника до звільнення чи настання інших несприятливих для працівника наслідків” – це саме те, з чим стикається чи не кожен викривач в Україні. Проект закону містить ефективні методи запобігання мобінгу та покарання за його прояви відносно працівників.

Також необхідно гарантувати збереження усіх наявних трудових прав, що гарантовані чинним законодавством та ратифікованими конвенціями Міжнародної організації праці при ухваленні будь-яких законів, що стосуються сфери праці та зайнятості. Зокрема, раз по раз в законодавчих пропозиціях змін до трудового законодавства підіймається тема впровадження в Україні короткострокових трудових договорів для усіх категорій працюючих. Дана новація, окрім того, що вона порушує принципи Конвенції МОП № 158, буде мати катастрофічний вплив в плані мотивування особи викривати корупцію – якщо працівник буде “на гачку” короткострокового трудового договору і усвідомлювати, що наступного місяця можуть не продовжити договір на цілком законних умовах, це зведе нанівець будь-які спроби формування в Україні культури викриття корупції та ефективної протидії їй.

Забезпечення законодавчого захисту викривачів корупції є одним із кроків гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. Так, зокрема, в нещодавно прийнятому документі Європарламенту щодо захисту осіб, які заявляють про порушення норм Європейського Союзу, окремий акцент приділяється захисту трудовим правам таких осіб. Оскільки за поясненнями розробників документа, працівники приватних чи державних компаній, часто є першими, хто дізнається про корупцію та інші незаконні схеми, і, відповідно, вони повинні мати всі необхідні інструменти для того, щоб повідомити відповідні органи про корупцію, а також достатньо гарантій для того, щоб не бути звільненими. 

Згідно з результатами опитувань, проведеними Єврокомісією в ході публічних слухань щодо захисту викривачів корупції, 85% працівників бояться викривати корупцію або розголошувати відому їм інформацію через страх упередженого ставлення з боку роботодавця, а також втрату роботи. Тому, нові правила ЄС передбачають ряд пропозицій щодо захисту робочого місця викривачам, введення тимчасових заходів, виплату компенсації. 

Таким чином, очевидним фактом є те, що забезпечення належного функціонування трудового права як запобіжника у справі первинного захисту викривачів корупції від неправомірних дій чиновників чи керівників підприємства є підвалиною провадження ефективних антикорупційних реформ в Україні та подолання корупції як такої.